Чи хоче ваша дитина йти до школи?

 Чи думає дитина про те, що у школі багато дізнається й навчатися їй буде цікаво?

 Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин, наприклад, збирати конструктор?

 Чи правда, що ваша дитина у присутності незнайомих не соромиться?

 Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картиною не менше як з п’яти речень?

 Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

 Чи вміє вона відмінювати іменники?

 Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?

 Чи вміє ваша дитина рахувати до десяти і навпаки?

 Чи вміє розв’язувати прості задачі на віднімання та додавання одиниці?

 Чи любить малювати і розфарбовувати картинки?

 Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм, наприклад, робити аплікації?

 Чи може зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

 Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

 Чи може узагальнювати поняття, наприклад, назвати одним словом овочі: помідор, морква, цибуля?

 Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

 Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

 Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

 Якщо їх:

15-18 – дитина готова йти до школи. Ви недаремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати.

10-14 – ви на правильному шляху, дитина багато чому навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть вам, з чим іще слід попрацювати.

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, спробуйте виділити більше часу заняттям із дитиною та зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Чому діти дошкільного віку гризуть нігті

Діти можуть гризти нігті по-цілому ряду причин : з цікавості, від нудьги, коли нервують, через звичку. Звичка гризти нігті відноситься до так званих «нервових звичок», як і смоктання пальця, скрипіння зубами, виривання волосся і тому подібне. Може зберігатися упродовж усього життя.

Звичка гризти нігті - це в основному спосіб заспокоїти себе в стресовій ситуації. Дошкільнята нервують, коли вивчають щось нове, соромляться, коли опиняються в новому оточенні і так далі. У такій ситуації вони починають гризти нігті, щоб заспокоїти себе. Якщо звичка вашої дитини виникає саме в такі моменти, то батькам не про що сильно турбуватися, дитина підросте, і звичка зникне сама собою. Якщо звичка не пов'язана з вищепереліченим, то вам треба допомогти дитині з нею впоратися.

Як допомогти дитині перестати гризти нігті.
Знайдіть причину тривожності вашої дитини. В основному батьки намагаються припинити звичку дитини, як тільки помічають її. Така поведінка добре, тільки в якості поставленої мети на майбутнє. Перше з чого ви повинні почати, це пошукати причини виникнення у дитини шкідливої звички, причини тривожності або можливого стресу.

Якщо причина вам відома (це може бути переїзд на нове місце проживання, розлучення), то ви повинні зробити так, щоб дитина престал тримати в собі те, що його тривожить, почав говорити з вами про свої страхи, переживання, проблеми. Змусити дошкільника розкритися може виявитися справою складною, але іноді таке жартівливе зауваження, як «а я знаю, навіщо ти гризеш нігті, ти хочеш, щоб твої зубки сталі гостріше» може допомогти вам розтопити лід.

Не лайте і не карайте. Поки ваш дошкільник сам не захоче кинути свою звичку, ваші загрози і покарання не допоможуть. Як і інші «нервові звички» гризіння нігтів може відбуватися непомітно для самої дитини, тому який толк лаяти його і карати. Згадаєте у вас самих, можливо, знайдеться парочка схожих звичок, ви, можливо, теребите мочку вуха або закручувати на палець волосся під час розмови по телефону і так далі

Якщо ви не можете спокійно відноситися до звички вашої дитини, поясните йому, як вам неприємно на це дивитися і попросите, наприклад, при вас цього не робити. Але давити на дитину ні в якому разі не можна, оскільки це може викликати нову стресову ситуацію і тільки посилить звичку. Усе що вам слід робити, це регулярно обрізувати нігті дитини і підтримувати руки в чистоті. Якщо ви хочете намазати нігті чимось неприємним, то робити цього не варто, оскільки це відноситиметься до розряду покарань. В цілому, ніж менше метушні навколо звички вашої дитини, тим краще.

Надайте дитині допомогу, якщо він хоче сам припинити гризти нігті. Якщо ровесники вашої дитини дратують його із приводу погрызенных нігтів, то він, можливо, захоче припинити це робити. Усе що йому від вас треба - це відчути вашу підтримку, любов і розуміння, а також ваше бажання вислухати, в чому його проблема.

Поясните дитині, чому виникають такі звички, і як з ними боротися. Ви можете, наприклад, разом з ним почати позбавлятися від своєї шкідливої звички.

Допоможіть дитині дізнатися, коли він починає гризти нігті, і якщо він починає робити це неусвідомлено, то нагадуйте йому про це за допомогою кодового слова або жесту. Придумайте заміщаючу звичку (якось катання кульки в руці і так далі) і тренуйте її декілька хвилин, перед сном або перед відходом в школу.

Деяким дітям підходять нагадування про звичку фізичного характеру : кольорові наклейки на нігтях, нігті, що намазали неприємним складом і так далі. Але тільки у тому випадку, якщо сама дитина готова їх спробувати, інакше вони виглядатимуть як покарання.

Різним дітям підходять різні методи. Найголовніше, щоб дитина відчувала себе партнером у боротьбі з шкідливою звичкою, тоді шанси на успіх значно зростають.

Коли треба турбуватися з приводу звички гризти нігті. У окремих випадках діти гризуть нігті до того інтенсивно, що з'являється кров, або гризіння нігтів супроводжується нервовою поведінкою, висмикуванням вій, волос і зміною режиму сну, вам слід звернутися до фахівця, оскільки нервова напруга вашої дитини настільки велика, що йому знадобиться допомога.

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

-  перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

-  після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

-  привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

-  виховувати слухняність, пошану до дорослих;

-  заохочувати висловлювати прохання;

-  навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

Святковий стіл
у день народження дитини

Найчастіше дитина не бажає обмежитися кількома гостями на своєму святі. Вона хоче запросити на свято всю групу дитячого садка, бо всі діти без виключення — її найкращі друзі.

Святкування дня народження у дитячому садку — вдале рішення, до якого вдаються більшість батьків. По-перше, тут є багато можливостей і простору для дитячих веселощів. По-друге, не треба домовлятися з батьками гостей — свято відбудеться під час перебування дітей у дошкільному закладі.

А яке ж свято без святкового столу? Не секрет, що у дошкільному закладі не дозволяють частувати дітей тортами з кремом, тістечками та солодкими газованими напоями. Як бути?

Частування дітей у дошкільному закладі

Минули ті часи, коли успіх свята визначали багатством наїдків на столі. Страви мають бути смачними і корисними. Діти не повинні страждати від переїдання та розладу шлунку.

У дошкільному закладі на свято для дітей зазвичай готують солодкий стіл. У пункті 1.10 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженій спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 (далі — Інструкції) зазначено, що для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати спечені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво промислового виробництва.

З метою запобігання гострим кишковим захворюванням та харчовим отруєнням дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані тощо. Готуючи святковий стіл для дітей, варто віддавати перевагу печиву чи коржикам без крему, ягодам та фруктам. Утім треба пам’ятати, що продукти промислового виробництва — цукерки, зефір, мармелад, соки тощо — відповідно до пункту 4.4 Інструкції можна використовувати лише тоді, якщо вони мають супровідні документи, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів. Супровідні документи мають засвідчувати гатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, які швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).

Оскільки діти забезпечуються повноцінним харчуванням у дошкільному закладі, не варто перевантажувати їх солодкими наїдками. Доречними будуть «нейтральні» фрукти, що зазвичай не викликають алергію: яблука, банани, виноград тощо. Їх можна нарізати шматочками, нанизати на «шпажки» і гарно викласти на блюда.

Зазвичай головним пунктом святкового меню до дня народження є торт зі свічками. Проте у дошкільному закладі торт слід замінити короваєм або пирогом. А свічки не потрібно встромляти прямо у пиріг — це не гігієнічно. Їх варто розмістити на спеціальних пластмасових підставках у центрі пирога або по краях.

Поєднуємо святкування з вихованням

Сервіруючи стіл для дошкільників, пам’ятайте, що організація дитячого свята має і виховне значення. Відповідно до пункту 1.7. Інструкції, починаючи з раннього віку дітей необхідно приділяти увагу вихованню у них культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році вчать користуватися виделкою, на п’ятому — негострим ножем. За накритим столом діти вчаться правильно сидіти, вміло користуватися столовими приборами, бути ввічливими зі своїми друзями.

Малюки проводять за святковим столом мінімум часу, надаючи перевагу іграм та розвагам. Тому, окрім святкового столу, варто поміркувати і над розважальною програмою. Взагалі, непроста й копітка це справа — святкування дня народження дитини. Але воно того варте…